В умовах повномасштабної війни, заблокованих портів, конфліктів із прикордонними країнами ЄС за ринки Україна зуміла чимало виростити й продати. Загалом 2022/2023 маркетингового року (МР) на
зовнішні ринки було відправлено більше продовольства, ніж 2021/2022 МР.
Так, експортували 49 млн тонн зерна. Українська пшениця — 16,8 млн тонн, або 80% врожаю 2022 року, — не лише нагодувала людей в Африці, а й змогла зміцнити позиції України на окремих ринках Європи.
Водночас українська пшениця воєнного 2022/2023 МР дала змогу добряче заробити турецьким виробникам. Додам, що зерно з України стало причиною протестів поляків, допомогло європейським фермерам отримати додаткові субсидії й навіть стало причиною рішення Єврокомісії про заборону постачання продовольства з України до п’ятьох прикордонних країн ЄС.
Ця заборона на пшеницю, кукурудзу, ріпак, соняшник діє до 15 вересня. І, до речі, не факт, що у вересні ситуація зміниться на краще. Й ця
невизначеність із експортом до ЄС та постійні «трабли» з транзитом дуже непокоять виробників і торговців, бо «зерновий коридор» останнім часом то працює, то не працює.
Торгівля в портах Великої Одеси останнім часом і так була скоріше номінальна, зважаючи на блокування РФ кількох десятків кораблів з продовольством. А після ракетної атаки Росії в ніч проти 19 липня на зернові термінали та інфраструктуру в портах Одеса і Чорноморськ торгівля взагалі була змушена зупинитися. Пошкоджень зазнала зернова інфраструктура міжнародних і українських трейдерів і перевізників Kernel, Viterra, CMA CGM Group.
Більшість трейдерів вирішила для себе, що «зерновий коридор» 2023/2024 МР не працюватиме, відтак масово переходить на
відвантаження через порти Дунаю.
Ба більше, згідно з інформацією ДП «Адміністрація морських портів України», саме порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ планують зробити основними для експорту в разі остаточного припинення роботи «зернового коридору». Відповідно, одночасно з активною торгівлею в дунайських портах кипить робота з модернізації порту Рені та швидко просувається розширення порту Ізмаїл.
З огляду на зменшення врожаю, навіть якщо «зерновий коридор» не працюватиме, ці два інших шляхи — через Європу та Дунай — забезпечать Україні місце в клубі глобальних торговців зерном.
Хоча ніде правди діти — десь таки вже довелося поступитися місцем на ринках іншим
гравцям (сподіваємося, тимчасово). Адже через падіння виробництва та проблеми з логістикою частину ринків втрачено й доведеться знову завойовувати їх після перемоги.
А от питання ціни залишається актуальним.